Сторінка батьків

                

батькам Родина педагогів Зіневич

Наші побажання для безпечного перебування дитини в ДНЗ

1. Батьки повинні передавати дітей особисто вихователю. Не можна без відома вихователя забирати дітей з дитячого закладу, а також доручати це дітям, підліткам у віці до 16 років, особам у нетверезому стані.

2. Про неможливість приходу дитини в дитячий заклад через хворобу або з іншої поважної причини необхідно обов’язково повідомити в ДНЗ.

3. Якщо дитина, не відвідує дитячий заклад більше трьох днів, батьки повинні мати довідку від лікаря, при поверненні після більш тривалої відсутності надається довідка про стан здоров’я дитини і про контактних за останній 21 день; після відсутності в літній період – довідка про контакти, обстеження на гельмінти .

3. Перед тим як вести дитину в дитячий заклад, перевірте, чи відповідає його одяг пори року і температурі повітря. Прослідкуйте, щоб одяг дитини не був занадто великий і не сковував його рухів. У правильно підібраному одязі дитина вільно рухається і менше втомлюється. Зав’язки і застібки повинні бути розташовані так, щоб дитина могла самостійно себе обслужити. Взуття має бути легким, теплим, точно відповідати нозі дитини, легко зніматися і вдягатися. Небажано носіння комбінезонів. Носовичок необхідний дитині, як в приміщенні, так і на прогулянці. Зробіть на одязі зручні кишені для його зберігання.

4. Приводити дитину в дитячий сад здоровим та інформувати вихователів про будь-які зміни в стані здоров’я дитини вдома.

5. Приводити дитини в охайному вигляді, чистому одязі і взутті;
мати: змінне взуття, змінний одяг гребінець, спортивну форму, комплект змінної білизни для сну (піжама), панамку (в теплий період року), два пакети для зберігання чистої і використаної білизни;

6. Щоб уникнути випадків травматизму, батькам необхідно перевірити вміст кишень в одязі дитини на наявність небезпечних предметів. Категорично забороняється приносити в ДНЗ гострі, ріжучі, скляні предмети, а також дрібні предмети (намистинки, гудзики і т. п.), таблетки та інші лікарські засоби.

7. Просимо не давати дитині в дитячий заклад жувальну гумку, ласощі.

8. Спірні і конфліктні ситуації з вихователями та іншими батьками вирішувати за відсутності дітей.

9. У групі дітям не дозволяється бити і ображати один одного, брати без дозволу особисті речі, в тому числі і принесені з дому іграшки інших дітей; псувати і ламати результати праці інших дітей. Дітям не дозволяється «давати здачі», так само, як і нападати один на одного. Ця вимога продиктована міркуваннями безпеки кожної дитинки.

Крокуємо з малечею дорогою адаптації


Процес адаптації дитини до умов дошкільного закладу досить часто являється драматичною подією, що зачіпає всі сфери життєдіяльності малюка. У дитячому садку все не так, як удома: суворіший розпорядок дня, незнайомі дорослі й діти, незвичні вимоги... Але головне – розлучення з мамою. Усе це може викликати у дітвори напруження і навіть тривожність. Такий емоційний фон негативно відбивається на перших враженнях дитини про дитячий садок, погіршує звикання до нього.

Що таке адаптація?
Адаптація – це пристосування організму до нових обставин, а для дитини ДНЗ – новий, ще невідомий простір з новим оточенням, новими взаєминами.

Чинники, що впливають на адаптацію дитини до ДНЗ

1. Вік дитини. Відносно спокійно протікає період звикання дітей 3,5-4 років. У цьому віці дитина поступово виходить за рамки інтересів сімейного кола. Нічого цього ще немає у малечі 1-3,5 років.
Адаптаційний період діти переносять важко. Малюк відчуває неприйняття, паніку, якщо сторонній дорослий намагається виконати з ним якісь дії. Дитина відмовляється приймати допомогу вихователя. Дає про себе знати й нервове напруження: малюк пригнічений, усе викликає у нього сльози; не відпускає від себе маму ні вночі, ні вдень; довго не може заснути, часто прокидається з плачем.

2. Поведінка дитини. Поведінку в період адаптації важко передбачити навіть дбайливим мамам. Поведінку дитини під час вступу в дитячий садок умовно можна поділити на три групи. Перша група - cюди належить більшість дітей. Вони різко бурхливо показують своє негативне ставлення до відвідування ДНЗ: голосно плачуть, кидаються на підлогу, дряпаються,кусаються, то просяться на руки, то біжать до дверей, нікого не чуючи. Втомившись від бурхливої демонстрації протесту, малюк може несподівано заснути, присівши біля столу, для того, щоб через 3-4 хвилини з новою енергією знову плакати. Діти цієї групи звикають до ДНЗ протягом 20-30 днів.
Друга група – кілька дітей, які після розлуки з мамою замикаються, стають дуже напружені й насторожені. У них вистачає сили тільки на те, щоб зробити кілька кроків, забитися в найближчий куточок, від усіх відгородитися. Ці діти ледь стримують плач, сидять, їхній погляд нерухомий, вони не граються, мовчать. І тільки побачивши в дверях маму, оживають, біжать до неї і гірко плачуть. Адаптація таких дітей триває 2-3 місяці.
Третя група – комунікабельні малюки. Переступивши поріг дитячого садка, вони не лякаються, а навпаки, беруть ініціативу в спілкуванні з дорослими. Протягом дня розповідають дорослому все, що знають. Із задоволенням демонструють свої вміння: самостійно одягаються, роздягаються, їдять, у ліжечку лежать спокійно. Але така ідилія триває недовго (2-3 дні), на більше у дітей не вистачає обсягу інформації. Після цього, побачивши будівлю дитячого садка, вони впадають у відчай, і їх стиль поведінки стає схожим на стиль дітей першої групи.

3. Досвід дитини. Малюк з великої сім»ї (бабуся та дідусь, брати та сестри) вміє по-різному поводитися з різними членами родини, знає, чого від кого чекати, з цікавістю обстежує незнайоме середовище.
Відрізняється поведінка дітей, батьки яких живуть у маленькому сімейному колі. Їхнє коло спілкування маленьке. У дитини закріпляється симбіотичний зв'язок із матір'ю: залишившись на якийсь час без неї, дитина впадає в паніку. Адаптаційний період дуже важкий і може стати причиною дитячого неврозу.
Не маючи великого життєвого досвіду в новому середовищі, дитина може налякатися так, що іноді починає поводитися неадекватно: лазить, хоч і вміє ходити; замовкає, хоч уже почала говорити.

4. Індивідуальні особливості малюка. Якщо дитина активна, комунікабельна, має пізнавальний інтерес, вона адаптується легко, швидко. Інший малюк повільний, спокійний, любить гратися наодинці; шум, голосні розмови однолітків дратують його. Він хоч і вміє сам їсти, одягатися, але робить це повільно, відстає від усіх. Усе це накладає свій відбиток на його ставлення до навколишнього. Такій дитині необхідно більше часу на адаптацію. Хворобливим, сором'язливим дітям необхідно всередині тижня влаштовувати вихідний. Але слід пам'ятати, що тривалі перерви затримують і ускладнюють період адаптації.
Під час адаптаційного періоду важливо створити в домі спокійну обстановку, з розумінням ставитися до безпідставного вередування малюка, більше гуляти з ним, пропонувати зняти емоційне напруження активними рухами, цікавою діяльністю. Слід раніше укладати дітей спати після теплої ванни. У цей період треба менше ходити в гості, рідше відвідувати поліклініку, перукарню, аби зайвий раз не перевантажувати дитину новими враженнями. Огорніть свою дитину любов'ю, бережіть її нервову систему.

  СИМПТОМИ ЕМОЦІЙНО-НЕРВОВОГО НАПРУЖЕННЯ У ДІТЕЙ РАННЬОГО ВІКУ

1.Часті неадекватні негативні емоції та емоційні стани – плач, капризування, плаксивість, тривала депресія, апатія, байдужість, знижений настрій, немотивовані напади гніву; високий індекс вікових страхів або поява страхів, не властивих віку 9 страх смерті притаманний дитя 6-7 років, але наявний у 2-3 річної дитини); високий рівень загальної ситуативної тривожності; висока конфліктність з оточуючими, зокрема з дітьми.
2.Відсутність або мінімальний вияв позитивних емоцій, позитивної реакції на нові іграшки.
3.Відсутність чітко диференційованої емоційної реакції на різни х людей.
4.Відсутність здатності відгукуватися на емоційний стан близької людини.
5.Надмірна обережність і побоювання небезпечних предметів.
6.Занижена комунікабельність дитини ( їй важко в ступити в контакт із незнайомими людьми).
7.Зниження пізнавальної діяльності (практична відсутність реакції новизни).
8.Знижена ігрова діяльність або її відсутність.
9.Малюнки на вільні теми, зазвичай у темних кольорах, песимістичного змісту.
10.Зміна рухової активності ( підвищення або зниження).
11.Зниження або підвищення апетиту.
12.Проблеми зі сном (аж до безсоння).
13.Небажання відвідувати ДНЗ.

ОЗНАКИ ЕМОЦІЙНОГО КОМФОРТУ ДИТИНИ ПІД ЧАС ПЕРЕБУВАННЯ ЇЇ В ДНЗ

1.Бажання йти до дитячого садка.
2.Адекватний вияв емоцій дитиною, наявність позитивних емоцій, позитивна реакція на нові іграшки.
3.Здатність дитини адекватно й достатньо тривало відгукуватися на емоційні реакції оточення.
4.Висока комунікабельність дитини.
5.Висока пізнавальна діяльність та активність.
6.Активна ігрова діяльність.
7.Малюнки у світлих тонах.
8.Стабільність рухової активності – дитина рухлива.
9.Відсутність проблем зі сном, їжею.

ЯК БАТЬКАМ СПІЛКУВАТИСЬ З ДИТИНОЮ В ПЕРІОД ЇЇ АДАПТАЦІЇ ДО ДНЗ

1.У період адаптації дитини до нових умов дошкільного закладу будьте особливо уважними до її поведінки, настрою, самопочуття.
2.Дуже важливо вранці створювати атмосферу гарного настрою, це зумовлює успіх протягом усього дня перебування в дитячому садочку: будіть дитину лагідним словом, м'яким дотиком руки до чола.
3.Говоріть дитині вдома, що в садочку їй буде добре, там багато гарних іграшок, хороших діток.
4.Не загрожуйте дитині дитячим садком, як покаранням за гріхи й неслухняність.
5.Пам'ятайте, що ваше хвилювання передається дитині. Щоб запобігти цьому, заздалегідь познайомтеся з вихователями та особливостями організації життя в групі.
6.Учіть дитину елементарних навичок самообслуговування: одягатися, роздягатися, акуратно їсти, користуватися носовичком, умиватися та мити руки.
7.Заздалегідь продумайте, як зробити, щоб дитина спочатку не залишалась у дитячому садку на цілий день, а лише на декілька годин. У перші дні відвідування садка не залишайте дитину одну, побудьте з нею певний час на прогулянці. Не запізнюйтеся, забирайте дитину вчасно. Поступово збільшуйте її перебування в групі протягом тижня, починаючи з 1-2 годин, щоб дитина усвідомила: розлука з мамою тимчасова, мама завжди повернеться.
8.Забезпечуйте єдність виховного впливу всіх членів сім'ї, говоріть дитині чітко, що можна робити, як це зробити, а що не можна робити і чому. Тоді ваша дитина розумітиме, чого конкретно ви вимагаєте від неї.
9.Цікавтеся у вихователів вашої дитини, як вона грається, як спілкується з іншими дітьми.
10.Обов'язково повідомте вихователів групи про звички та вподобання, про особливості здоров'я і поведінки вашого малюка.
11.Тримайте тісний зв'язок із персоналом групи й будьте певні, що працівники зуміли прийняти і зрозуміти вашу дитину і по-материнські дбають про неї.

НА ХІД АДАПТАЦІЇ ДИТИНИ ДО ДНЗ НЕГАТИВНО ВПЛИВАЄ

  1. Недотримання в сім'ї режиму дня.
  2. Застосування невірної методики годування дитини.
  3. Погіршення стану здоров'я дитини (патологічні відхилення та розлади).
  4. Недостатній рівень психічного розвитку дитини.
  5. Патологія вагітності та пологів.
  6. Одноманітність життя та діяльності дитини.
  7. Постійне перебування дитини під ретельним наглядом дорослих (мама та бабуся).

ПРИЧИНИ НЕВРІВНОВАЖЕНОСТІ ПОВЕДІНКИ У ДІТЕЙ РАННЬОГО ВІКУ

1. Хвороба.
2. Дефіцит спілкування з дорослими.
3. Відсутність умов для активної діяльності.
4. Відсутність сенсорних подразників (іграшки, предмети для маніпулювання).
5. Не задоволення органічних потреб дітей.
6. Стомлення.

ПРИЧИНИ СТОМЛЮВАНОСТІ ДІТЕЙ РАННЬОГО ВІКУ

1. Тривале перебування без сну.
2. Непосильне фізичне і розумове навантаження.
3. Хронічне недосипання.
4. Недотримання режиму.
5. Неправильна організація діяльності.

ЯК НАВЧИТИ ДІТЕЙ КОРИСТУВАТИСЬ ГОРЩИКОМ

1. Висаджувати дитину тільки в тому разі, коли в неї виникає потреба.
2. Примусово ніколи не висаджувати.
3. Ніколи не садити на горщик дитину, якщо вона плаче.
4. Всі пояснення дорослого повинні закінчуватись схваленням.